Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Колоша В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 15
Представлено документи з 1 до 15
|
1. |
Филюк Г. М. Домінування підприємства на ринку: економіко-правові підходи [Електронний ресурс] / Г. М. Филюк, В. В. Колоша // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2016. - Вип. 2. - С. 4-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tppe_2016_2_3
| 2. |
Колоша В. Проблеми формування та підвищення економічної ефективності виробництва молока [Електронний ресурс] / В. Колоша // Agricultural and resource economics: international scientific e-journal. - 2018. - Vol. 4, № 4. - С. 99–112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/areis_2018_4_4_10
| 3. |
Колоша В. В. Оцінка горизонтальних злиттів: міжнародний досвід та Україна [Електронний ресурс] / В. В. Колоша // Причорноморські економічні студії. - 2019. - Вип. 38(1). - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2019_38(1)__3
| 4. |
Бутко М. П. Особливості локалізації економічного простору регіонів в умовах децентралізації владних повноважень [Електронний ресурс] / М. П. Бутко, О. В. Попело, В. П. Колоша // Економіка України. - 2019. - № 1. - С. 60-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2019_1_6 У сучасних глобалізаційних умовах головне завдання нашої держави на найближчу перспективу полягає в необхідності забезпечити реалізацію такої політики, яка б мотивувала активізацію просторового розвитку та формування конкурентних переваг, здатних забезпечити гідну участь у міжнародному поділі праці. Розглянуто окремі складові локалізації економічного простору країни в умовах децентралізації владних повноважень для прискорення інтеграції регіонів України у висококонкурентне європейське та світове співтовариство. Аргументовано, що інституціональне середовище має мотивувати виключно створення нових, високопродуктивних робочих місць як основи модернізації продуктивних сил. Децентралізація в умовах відсутності галузевого управління економікою має стати своєрідним каталізатором локалізації продуктивних сил і парадигмальним базисом модернізації економічного простору України. Доведено, що, базуючись на досвіді нових країн - членів ЄС, локалізація економічного простору регіонів України повинна орієнтуватися на нові форми територіальної організації господарства. Такими новітніми територіально-виробничими формами оптимізації регіональних господарських систем є технопарки, технополіси, бізнес-інкубатори, кластери, індустріальні парки, логістичні платформи, але всі вони не виступають у нашій державі локомотивом прискорення та структурних перетворень у регіональній економіці. Водночас наголошено, що для регіонів саме кластери можуть стати своєрідними центрами прискорення інновацій, на базі яких здійснюється структурна модернізація економічного простору, вирішуються економічні, соціальні та екологічні проблеми завдяки ефективному використанню наявних просторових ресурсів і створенню нових робочих місць. Запропоновано модель організації агропромислового кластера в умовах реальної територіальної громади. Віддаючи належне територіальним громадам як ключовій ланці державотворчого процесу, слід на інституціональному рівні досягти гармонізації місцевих, регіональних і загальнодержавних інтересів у сфері модернізації продуктивних сил з одночасним підвищенням рівня відповідальності органів місцевого самоврядування за ефективне використання наявних ресурсів з метою об'єктивної оцінки їх впливу на процеси активізації розвитку продуктивних сил на базовому рівні державотворчого ядра.
| 5. |
Колоша В. В. Теоретико-методологічні засади дослідження мультиринкової конкуренції [Електронний ресурс] / В. В. Колоша // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. - 2019. - Т. 24, Вип. 4. - С. 13-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2019_24_4_4
| 6. |
Колоша В. Золотий фазан [Електронний ресурс] / В. Колоша // Сучасне птахівництво. - 2019. - № 11-12. - С. 16-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sps_2019_11-12_6
| 7. |
Колоша В. П. Окремі аспекти оцінки рівня ефективності інтенсифікації при виробництві молока [Електронний ресурс] / В. П. Колоша // Актуальні проблеми інноваційної економіки. - 2019. - № 4. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apie_2019_4_13 Здійснено оцінку впливу інтенсивності виробництва в галузі молочного скотарства на рівень економічної ефективності на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської та Чернігівської областей. Здійснено групування підприємств за рівнем витрат на одну корову: до 10 000 грн, 10 000,1 - 15 000 грн, 15 000,1 - 20 000 грн, 20 000,1 - 25 000 та більш 25 000. Встановлено, що інтенсивність виробництва в молочному скотарстві самим тісним чином пов'язана з продуктивністю тварин. З метою перевірки надійності розбіжностей між групами запоказником продуктивності корів був використаний метод порівняння середніх за t-критерієм Стьюдента, який підтвердив невипадковість даної різниці. Продуктивність корів послідовно підвищувалася від першої до п'ятої групи. Визначено, що в абсолютному виразі найбільша різниця була між четвертою та п'ятою групами підприємств, яка становила 1685 кг, а у відносному - між першою та другою - 37,0 %. Побудована на прикладі сільськогосподарських підприємств Чернігівської області регресійна модель дозволила визначити вплив і тісноту зв'язку між рівнем рентабельності виробництва молока та незалежними показниками: продуктивністю корів (удій молока на 1 корову), розміром площ сільськогосподарських угідь, виробничою собівартістю 1 ц молока й питомою вагою молока в структурі товарної продукції. Встановлено нелінійний характер зв'язку між величиною витрат на 1 корову та рівнем рентабельності виробництва молока. На підставі побудованої моделі було визначено, що в сільськогосподарських підприємствах Чернігівської області при середньому рівні господарювання у 2016 р. найбільший рівень рентабельності (16,1 %) мав місце при рівні витрат 29 174,6 грн/гол. У сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2018 р. найбільший рівень рентабельності (17,3 %) мав місце при рівні витрат 40 241 грн/гол.
| 8. |
Бутко М. П. Методологічні підходи до оцінювання впливу агропромислових підприємств на розвиток територіальних громад [Електронний ресурс] / М. П. Бутко, В. П. Колоша, О. І. Рассказов // Регіональна економіка. - 2020. - № 3. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2020_3_4
| 9. |
Шиян Н. Формування ціни на молоко в Україні в контексті світових тенденцій [Електронний ресурс] / Н. Шиян, В. Колоша // Agricultural and resource economics: international scientific e-journal. - 2020. - Vol. 6, № 4. - С. 232-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/areis_2020_6_4_14
| 10. |
Москаленко В. А. Окремі аспекти оцінювання рівня ефективності витрат у молочному скотарстві [Електронний ресурс] / В. А. Москаленко, В. П. Колоша // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. - 2020. - Вип. 6. - С. 114-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2020_6_20
| 11. |
Колоша В. Птах – символ року в Україні [Електронний ресурс] / В. Колоша // Сучасне птахівництво. - 2020. - № 3-4. - С. 15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sps_2020_3-4_7
| 12. |
Бутко М. П. Інституціональні критерії впливу сучасних агроформувань України на рівень розвитку сільських територій [Електронний ресурс] / М. П. Бутко, В. П. Колоша, М. І. Мурашко, О. І. Рассказов // Економіка АПК. - 2021. - № 12. - С. 15-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2021_12_5
| 13. |
Колоша В. П. Інтенсифікація виробництва продукції скотарства — методичний підхід [Електронний ресурс] / В. П. Колоша // Агросвіт. - 2022. - № 24. - С. 44-51.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.01.2025 р., через 238 днів
| 14. |
Колоша В. П. Теоретичні підходи до інтенсифікації виробництва продукції скотарства в Україні [Електронний ресурс] / В. П. Колоша // Інвестиції: практика та досвід. - 2022. - № 24. - С. 47-52.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.01.2025 р., через 238 днів
| 15. |
Москаленко В. А. Економічна складова в галузі тваринництва як чинник формування сталого розвитку у контексті сільських територій [Електронний ресурс] / В. А. Москаленко, В. П. Колоша // Збалансоване природокористування. - 2020. - № 4. - С. 91-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zp_2020_4_12 Розглянуто проблеми сталого розвитку сільських територій у контексті впливу галузі тваринництва на його формування. Підкреслено, що принципи сталого розвитку сьогодні визнані провідними країнами світу як стратегічні напрями розвитку галузі. У процесі дослідження використані діалектичні методи пізнання процесів і явищ, монографічний метод (аналіз поглядів відносно поняття категорії сталий розвиток), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формулювання висновків). Розглянуто проблеми впливу галузі тваринництва на формування сталого розвитку сільських територій. Здійснено стислий огляд підходів та принципів щодо трактування поняття "сталий розвиток". Відзначено, що сучасна ситуація на сільських територіях має критичний характер з точки зору, в першу чергу, соціальних та екологічних проблем. Галузь тваринництва має стати одним із елементів їх вирішення. Зазначено, що її розвиток дає змогу не тільки диверсифікувати виробництво, а й покращити соціальну ситуацію та вирішити окремі екологічні проблеми. Надано визначення поняття сільського розвитку, як розвитку, який забезпечує підвищення рівня та якості життя сільських мешканців з забезпеченням їх соціальних потреб та можливості передачі наступним поколінням природного біорізноманіття відповідних територій. Підкреслено, що дане визначення об'єднує в собі економічний, соціальний та екологічний розвиток. Сформульовані основні принципи державної політики розвитку сільських територій на засадах сталого розвитку з виділенням її складових елементів. Запропоновані заходи щодо сталого розвитку сільських територій через підтримку галузі тваринництва, як одного з складових сільськогосподарського виробництва. Зазначено, що сьогодні вести інтенсивне виробництво можливо за умов дотримання оптимального співвідношення структури землекористування та наявності галузі тваринництва у структурі виробництва.
|
|
|